Зміст сторінки
Боровик. Олександр Олесь
Вийшов в поле боровик
та й узявся в боки,
бо він бачити не звик
обрії широкі.
Покрутився на нозі,
реготом залився,
танцюристці-стрекозі
в пояс уклонився.
Довго зайчика ганяв,
виспавсь на пісочку.
Коли вечір вже настав,
викупавсь в струмочку.
Треба вже й додому йти,
суне ніч-циганка.
Почала гриба трясти
люта лихоманка.
Розболілась голова,
коле в усі, нежить…
Може, з тиждень або два
боровик пролежить.
Заблудився серед трав,
наколов десь ніжку,
ледве-ледве дочвалав
і упав на ліжко.
В хаті — лишенько моє!
Щось страшне знялося:
батько в груди себе-б’є,
мати рве волосся.
Звали знахаря-крота,
забігала мишка…
Горе! в грудях хрипота,
в легенях задишка.
З хліва кликали жука,
ящірку-ворожку,
прикладали павука,
розтинали ніжку.
Виганяли переляк
(“Йди, мовляв, до лиха!”).
Боровик палав, як мак…
(Думали, бешиха…)
Йшла бабуся, як на те
очі вже старенькі,
не розгледить, що росте —
погань чи опеньки.
Йде, нагнеться, візьме щось
і у кіш положить,
і старій чогось здалось,
що вона поможе.
“Гей, до нас, бабусю, йдіть!”
закричали з хати.
“З ліжка дворого зведіть,
треба рятувати!”
В руки хворого взяла,
плигає, сміється
і цілує без кінця:
“Боровик, здається!
Йди до гурту! Веселіш
буде тут малому…”
І, поклавши його в кіш,
понесла додому.
Гриб діткам купив шапки. Михайло Стельмах
Гриб діткам купив шапки.
Повдягалися грибки
І стають аж на носочки,
Щоб їх бачили в лісочку.
Гриб говорить їм: —
Дітки,
Не спинайтесь на носки,
Не показуйте шапки:
Ходить баба за дубами —
Попадете в борщ грибами.
Грибок. Валентина Полинок
Ось листок
Та ще листок,
А під ним
Сидить грибок,
У вогкій оселі,
В моховій постелі.
Брилик має,
Та ховає,
Листям зверху прикриває.
Капелюшник Боровик. Тамара Коломієць
Капелюшник Боровик
Взув новенький черевик
На єдину ногу
І гайда в дорогу.
Закликав-гукав щодуху:
– Поспішайте по красу!
Наймодніші капелюхи
В саквояжі я несу.
Ці, оранжеві,- лисичкам,
Ці, крислаті,- для груздів,
А прим’яті, невеличкі –
Це для зморшків, для дідів.
Шив їх власними руками,
Наділяю задарма.
Хоч шукайте за морями,
А доладніших нема.
Поспішайте по красу –
Капелюхи я несу!
Найновіші,
Найгарніші
Капелюхи я несу!
Ліс на світанку. Ліна Костенко
Ростуть опеньки у тумані
серед сосонок та беріз.
В жабо й атласному каптані
стоїть грибочок, як маркіз.
І сіє дощ дрібнесенький.
Оце уже грибнесенький!
Лісові дарінки. Анатолій Камінчук
Братики-хлопці
Збирали красноголовці.
Дівчатка-сестрички
Збирали лисички.
Подружки-тонконіжки
Збирали сироїжки.
Хлоп’ята-малюки
Збирали маслюки.
Дівчатка дрібненькі
Збирали опеньки.
Діди та баби
Брали білі гриби.
Маслючок. Юлія Еней
У лісочку ріс грибок,
Шапочка липкенька.
Називався маслючок.
Друга мав опенька.
З мухомором не дружив –
Дуже той пишався –
Мов не гриб, а диво з див!
З ним ніхто не грався.
Матеріали надані автором для сайту МегаЗнайка
На галяві. Тамара Коломієць
На галяві озерце –
Кришталеве люстерце.
Туди гриби заглядають,
Капелюхи приміряють.
Приміряли, милувались,
Раптом шурх – і поховались.
Сироїжки – під листочки,
Опеньочки – під пеньочки.
А опецьок-боровик
Забарився та у крик:
– Сосоночки-красуні,
Ялиночки манюні,
Куди хочте сховайте,
А в козубок не дайте!
Після дощу. Надія Приходько
В лісі дощик лист обмив,
Теплу землю покропив.
Виріс гриб в траві густій,
Підберізничок товстий.
Сироїжки ще в землі
Одягли свої брилі,
А маленькі маслюки
Поставали у рядки,
Прямо серед просіки
Виставили носики.
Боровик же, мов клубок.
Заховався під дубок,
Під осінні два листки,
Щоб не з’їли слимаки.
По гриби. Наталя Забіла
1
Така хороша осінь!
Такий веселий ліс!
Зелені віти сосон
мереживом сплелись.
Осики та берізки
неначе золоті.
Тремтять росинки-бризки
на кожному листі.
– Малята! Добрий ранок!
Ми зараз в ліс підем,
сьогодні на сніданок
грибочків наберем.
2
Під жовтою осикою,
блискучі та слизькі,
родиною великою
розсілись маслюки.
А там, де починається
зелений ялинник,
сидить собі й пишається
хороший боровик.
І поруч з печеричками
розсілися рядком,
мов братики з сестричками,
піддубки під дубком.
А ось пеньок з опеньками!
А он іще грибок!
Малята повні жменьки їх
кладуть у козубок.
3
– А ти чого, Маївочко,
така весела йдеш?
Повнісіньку кошівочку,
напевно, нам несеш?
– Та ні! Один у кошику –
зате який же гриб!
Такого ви хорошого
ніколи не знайшли б.
Така велика шапочка,
а ніжка – як пеньок!
Червоний, в білі крапочки, –
невиданий грибок!
На галяві під кущиком
він у травиці ріс,
з голівкою блискучою,
найкращий на весь ліс!
Тут збіглися ми з бору всі:
– Ой дівчинко мала!
Ти ж погань-мухоморище
під кущиком знайшла!
Зламай його на кришечки,
покинь його мерщій,
а ці ось сироїжечки
збирай у кошик свій!
Хто збиратиме гриби? Петренко Микола
Дві доби росли гриби
В лісі, під осиками,
А на третій день гриби
Виросли великими.
Крикнув гриб найстарший:
— Гей,
Хто нас тут збиратиме?
Просим нині в ліс людей,
Тих, що звуть малятами!
Галя з Грицем в ліс пішли
З відрами великими:
Сорок сім грибів знайшли —
Там он, під осиками!
Що Глібчик побачив у лісі. Григорій Усач
Лісом дощик поблукав
Та й подавсь до міста,
Загубивши поміж трав
Голубе намисто.
Намистини голубі
Вибігли шукати
Молоді й старі гриби:
Тато-гриб,
Мама-гриб,
Діти-грибенята.
Глібчик тільки лиш ступив
На в’юнку стежину –
І між кущиків зустрів
Лісову родину.
Де краплини загубив
Дощик в синіх ямках,
йдуть вервечкою гриби
Тато – в шапці,
Мама – в шапці,
Малюки – в панамках.
До вечірньої зорі
Бродять по стежинках
У росі – гриби старі,
Молоді – в росинках.
На полянці, де дуби
Стережуть їх хату,
Витанцьовують гриби:
Тато – гуп,
Мама – туп,
Тупці – грибенята.
Я ходив сьогодні в ліс. Тамара Коломієць
Я ходив сьогодні в ліс,
Я грибів для вас приніс.
Повний кошик із верхом,
Ще й накритий лопухом.
Є у ньому сироїжка,
І опеньок-тонконіжка,
І лисичка
Невеличка,
І товстий боровичок,
І засмаглий маслючок.
А оце ось хто такий?
Мухоморище старий!..
Ти чого заліз сюди?
Геть із кошика іди!