Ох, яка чудова зимова пора. Не менш красива вона у веселих віршах для дітей від Грицька Бойка. Пропонуємо збірник віршів про зиму відомого українського письменника Грицька Бойко для дітей. Вірші із збірника “Жарти”
Зимова пісенка. Грицько Бойко
Зимонько, де ти?
Намети замети.
Ми тебе стрічатимем
З лижами й санчатами,
З ковзанами на льоду…
А зима гука: — Іду!
Прийшла зима. Грицько Бойко
Сніжок у полі, у долині,
І на дорозі, й на горі.
На червонястій горобині
Стрічають зиму снігурі.
Останній лист злетів з берізки,
На білу ковдру тихо впав…
Він золотим знайомим блиском
Недавню осінь нагадав.
В нас ялинка лісова.
Молода, хороша.
І її всю покриви
Срібляна пороша.
Під ялинку лісову
Вати ми поклали.
Нарядили, як живу,
Іграшками вбрали.
–
Дід Мороз гукає.—
Разом з вами залюбки
Вдарю гопака я.
Та як вдарив гопака.
Що аж парко стало.
Потекла з лиця ріка,
Борода відпала.
Снігобуд. Грицько Бойко
Снігобуд! Снігобуд!
Наробили ми споруд.
Носить сніг дітвора —
У дворі росте гора.
З снігу робимо цеглини
Кладемо високі стіни.
Ти замерз? Ану ходім
Будувати сніжний дім!
Прилітайте під вікно. Грицько Бойко
Сніг-
На снігу сліди пташок.
Це горобчики стрибали,
Мабуть, їстоньки шукали.
Та поживи, бач, нема —
Замела усе зима…
Ой ви, пташки куцохвості.
Наші друзі, наші гості.
Прилітайте під вікно —
Є в кормушці вам пшоно.
Песик помагає. Грицько Бойко
Підмітає зранку
У дворі Мар’янка,
Чисто підмітає.
Песик вийшов на поріг
І хвостом змітає сніг —
Песик помагає.
Слідопит. Грицько Бойко
В дворі, в саду,
Навколо хати
Я по слідах
Шукаю брата.
Вперед, вперед
Іду сміливо —
Спочатку вправо,
Потім вліво…
В дворі, в саду,
Навколо хати —
Ніяк знайти
Не можу брата:
Він так наплутав,
Що, похоже,
І сам себе
Знайти не зможе!
Лижі. Грицько Бойко
Дівчинка Люда
Лижі вдягла.
Лижі великі,
А Люда мала.
Люда на лижах
Стоїть несміливо:
Хилиться вправо,
Хилиться вліво.
Лижі роз’їхались.
Людочка: — Ах! —
Добре, що палиці
Є у руках…
На санчатах. Грицько Бойко
Я лечу,
лечу,
лечу —
Накатаюсь досхочу.
Все униз,
униз,
униз —
Мимо сосен і беріз.
Мимо сосен і беріз —
На галяві зупинивсь.
Я веду,
веду,
веду
Саночки на поводу,—
Бо з гори санчата мчать,
А на гору —
не хотять…
Вітер. Грицько Бойко
Ой на річці вітер
Лід до блиску витер.
Ні сніжинки-
Порошинки
Не залишив вітер.
Ой ти, вітер-
Як нам не радіти:
Ти хороший.
Ти пригожий,—
Ковзанку нам витер.
Перші крапельки весни. Грицько Бойко
Ще навколо біло-
Та вже сонечко пригріло
І з-
— Прямо цуцику на лапу.
Цуцик носа підставляє.
Цуцик хвостиком виляє:
Він радіє довгожданим
Першим крапелькам
весняним.