Сніг летів, мов із відра,
Бо прийшла його пора.
Де росли малі ялинки –
Повиростали хатинки.
А кущі, що нахилились,
Кожухами біло вкрились.
Де дуби спали старі –
Сидять шапки хутряні.
Йшов цим лісом дід Мороз
І собі подумав: “Ось,
Хто красу таку створив,
В кого так багато сил,
В кого одягу багато,
Щоб усе це прикрашати!”
Сніг почув усе, крадеться
І до діда вже тягнеться,
Притрусив його кожух
Знизу аж до самих вух.
І пита: “Куди прямуєш?
А чи добре мене чуєш,
А чи бачиш, як літаю,
Чи тобі не заважаю?”
Дід Мороз лиш посміхнувся
Зупинився, повернувся:
“Це твої такі дари –
Сніжно–білі килими.
Ти мені не заважаєш,
Дуже гарно засіваєш,
Та нема мені часу
Розмовляти досхочу.
Поспішаю до звірят,
Всіх зі святом привітать,
Поспішаю, прощавай!”
“Я з тобою, зачекай!”
“Коли твоя така ласка,
То пішли разом, будь ласка,
Закекалися звірята –
Без дарунків нема свята!”
Дід Мороз іде вперед
Сніг викручує намет.
Ліс – мов казка біла-біла,
Що із тундри прилетіла.
Хто це? Хто? Залупотіла
І на дерево присіла
Потім швидко на лужок
Простелила кожушок.
Витанцьовує гопак
І туди, і сяк, і так!
І на місці не сидиться,
Завива і веселиться.
Дивувались дід і сніг:
“Хто ти, що летиш до ніг?
Не сидиш, а метушишся.
Вже присядь і покажися!”
“Ха-ха-ха, ви не впізнали!
Завірюха – мене звали!
Звали так усі роки
Сніг я сію залюбки!
А куди це ви зібрались?
Так усі налаштувались!”
“Ми на свято поспішаєм,
Часу мало, не встигаєм!”
“Можна я піду із вами?
Сніг засію долинами,
Покружляю, посміюся,
І до вас всіх повернуся!”
Втрьох швиденько поспішають,
Хтось іти їм заважає,
Не пускає, дме, сопе,
Свище голосно,гуде!
Хто це в лісі походжає,
Сніг із дерева скидає,
Хилить гілля на боки,
І згортає у жмутки?
Всі одразу здивувались,
Між собою оглядались:
Хто це свище без зупину
Віє холодом у спину?
“Не лякайтеся мене!
Вітер дужий я, що дме!
В лісі часто я буваю,
Кожне дерево впізнаю!
Кожен кущ і кожну гілку!
З ними свищу у сопілку!
Поспішайте, я – за вами
З новорічними піснями!”
Вже багато їх зібралось,
Кожне чимось вихвалялось.
Непомітили в долині,
Як в пухнастій кожушині
Йшла навшпиньочках зима –
Біла, сніжна, чарівна!
До ялинки йшла, ступала,
Всіх звіряток привітала.
А де дід Мороз? Немає?
Що він в лісі ще блукає?
Погукаємо, звірята!
Дід Мороз! Скоріш на свято!
Ми тебе вже зачекались,
На морозі настрибались!
Тож гостинно йди до нас,
Новий рік стрічати час!
