Зимова подорож. Юлія Хандожинська


Малюнок Катерини Деряжної.

Сніг летів, мов із відра,

Бо прийшла його пора.

Де росли малі ялинки –

Повиростали хатинки.

А кущі, що нахилились,

Кожухами біло вкрились.

Де дуби спали старі –

Сидять шапки хутряні.

Йшов цим лісом дід Мороз

І собі подумав: “Ось,

Хто красу таку створив,

В кого так багато сил,

В кого одягу багато,

Щоб усе це прикрашати!”

Сніг почув усе, крадеться

І до діда вже тягнеться,

Притрусив його кожух

Знизу аж до самих вух.

І пита: “Куди прямуєш?

А чи добре мене чуєш,

А чи бачиш, як літаю,

Чи тобі не заважаю?”

Дід Мороз лиш посміхнувся

Зупинився, повернувся:

“Це твої такі дари –

Сніжно–білі килими.

Ти мені не заважаєш,

Дуже гарно засіваєш,

Та нема мені часу

Розмовляти досхочу.

Поспішаю до звірят,

Всіх зі святом привітать,

Поспішаю, прощавай!”

“Я з тобою, зачекай!”

“Коли твоя така ласка,

То пішли разом, будь ласка,

Закекалися звірята –

Без дарунків нема свята!”

Дід Мороз іде вперед

Сніг викручує намет.

Ліс – мов казка біла-біла,

Що із тундри прилетіла.

Хто це? Хто? Залупотіла

І на дерево присіла

Потім швидко на лужок

Простелила кожушок.

Витанцьовує гопак

І туди, і сяк, і так!

І на місці не сидиться,

Завива і веселиться.

Дивувались дід і сніг:

“Хто ти, що летиш до ніг?

Не сидиш, а метушишся.

Вже присядь і покажися!”

“Ха-ха-ха, ви не впізнали!

Завірюха – мене звали!

Звали так усі роки

Сніг я сію залюбки!

А куди це ви зібрались?

Так усі налаштувались!”

“Ми на свято поспішаєм,

Часу мало, не встигаєм!”

“Можна я піду із вами?

Сніг засію долинами,

Покружляю, посміюся,

І до вас всіх повернуся!”

Втрьох швиденько поспішають,

Хтось іти їм заважає,

Не пускає, дме, сопе,

Свище голосно,гуде!

Хто це в лісі походжає,

Сніг із дерева скидає,

Хилить гілля на боки,

І згортає у жмутки?

Всі одразу здивувались,

Між собою оглядались:

Хто це свище без зупину

Віє холодом у спину?

“Не лякайтеся мене!

Вітер дужий я, що дме!

В лісі часто я буваю,

Кожне дерево впізнаю!

Кожен кущ і кожну гілку!

З ними свищу у сопілку!

Поспішайте, я – за вами

З новорічними піснями!”

Вже багато їх зібралось,

Кожне чимось вихвалялось.

Непомітили в долині,

Як в пухнастій кожушині

Йшла навшпиньочках зима –

Біла, сніжна, чарівна!

До ялинки йшла, ступала,

Всіх звіряток привітала.

А де дід Мороз? Немає?

Що він в лісі ще блукає?

Погукаємо, звірята!

Дід Мороз! Скоріш на свято!

Ми тебе вже зачекались,

На морозі настрибались!

Тож гостинно йди до нас,

Новий рік стрічати час!


Сподобалась сторінка? Поділіться з друзями: