Наталя Забіла

Життєвий шлях відомої української письменниці, автора багатьох творів для дітей – Наталі Забіли.


Чимало поколінь із захватом читали й читають яскраві вірші та захоплюючі казки й оповідання Наталі Забіли, з любов’ю, незмінною цікавістю сприймають її творчість.

Наталя Забіла

Творчий шлях письменниці був досить довгим. Наталя Забіла народилася 5 березня 1903 року в Санкт-Петербурзі, в родині, де живопис, музика, література були органічною частиною сімейного життя. Дід її – відомий скульптор П. Забіла (Забела).

Дівчинка зростала в атмосфері захоплення художнім словом, музикою, живописом. І це, певна річ, вплинуло на її розвиток, художні смаки. Вона багато читала, зокрема, твори Тараса Шевченка, і вже в дитинстві пробувала писати вірші.

1917 сім’я переїздить до України і оселяється в невеличкому селищі Люботин (нині Харківської області). Батько залишився в Петербурзі, тому старшим дітям довелося працювати, щоб якось вижити.

Наталя скінчає прискорений курс гімназії, працює на різних посадах, кілька років вчителює в селі Старий Люботин під Харковом. Роки вчителювання багато дали майбутній письменниці — вона дістала чимало безпосередніх вражень про учнівське життя, навчилася бачити в кожному малюку особистість.

1925 Наталя Забіла закінчила історичне відділення Харківського інституту народної освіти. Ще в студентські роки Наталя пише твори для дітей, прозу та поезію.

1924 в Кам’янці-Подільському в газеті «Червоний кордон» її чоловік Сава Божко надрукував перший вірш Наталі в тематичній сторінці «Війна — війні».
Після закінчення інституту працювала в редакції журналу «Нова книга», в Українській книжковій палаті.
1926 вийшла перша книжка її поезій «Далекий край», а 1927 — перша книжка для дітей — оповідання «За волю» та «Повість про Червоного звіра».

Видавши 1928 віршоване оповідання для малюків «Про маленьку мавпу», Наталя Забіла твердо стає на шлях творення дитячої літератури. І хоч час від часу у неї виходять книги й для дорослого читача, однак твори для дітей стають її покликанням, її щоденною турботою і з часом приносять їй заслужений успіх і любов мільйонів юних читачів. 1930 вона остаточно переходить на творчу роботу, маючи вже десяток — хай здебільшого й невеличких за обсягом — книжок. Більше половини з тих поетичних і прозових збірочок адресувалися юному читачеві: «Пригоди з автобусом» (1928), «У морі» (1929), «Про Тарасика й Марисю» (1930), «Ясоччина книжка» (1934). Пізніше, вже в повоєнний час, вона випустила кілька ліричних збірок поезії для дорослих.

У роки війни Наталя Забіла жила й працювала в Казахстані. Повернувшись в Україну, очолювала Харківську письменницьку організацію, до 1947 редагувала журнал «Барвінок». Близько 200 книжок для дітей, переважно для дошкільного та молодшого шкільного віку, видала Наталя Забіла за час своєї літературної діяльності. Великою популярністю у юних читачів користуються збірки: «Під ясним сонцем» (1949), «Веселим малюкам» (1959), «У широкий світ» (1960), «Оповідання, казки, повісті» (1962), «Стояла собі хатка» (1974), «Рідний Київ» (1977, 1982), а також «Вибрані твори» в чотирьох томах (1984).Мама-поет прагнула до того, щоб діти виросли вихованими, розумними, чесними, мужніми, щоб, читаючи її вірші, дитина більше пізнавала, частіше посміхалася – тому поетичні слова ніби лилися з її душі. Вони ніжні й мальовничі, цікаві й повчальні, сповнені доброго гумору й пройняті материнським теплом.

Письменниця вводить читачів у чарівний і таємничий світ, де поруч казка і реальність, люди й тварини, дорослі та діти. Вона одне оспівує, з приводу іншого радіє, а з чогось і сміється, по-доброму, без глузування. Хтось впізнає себе, стане йому соромно: замислиться дитина – отже, мети досягнуто! Як же Наталя Забіла знає дітей! Як невимушено веде з ними поетичну бесіду: про квіти й траву, вітер, дерево, струмок, про свійських тварин, лісових звірів та все живе навколо. Прочитавши такі рядки, дитина не зможе залишитися байдужою до природи. Тому герої творів Забіли охоче саджають дерева, захищають своїх зелених друзів.
Реальні діти живуть на реальній землі, але часом поринають у фантастичний світ, потрапляючи в незвичайні ситуації, зустрічаються з різними героями.

І юні читачі обов’язково стають на чийсь бік, комусь співчувають, когось засуджують… Саме так виховуються певні риси характеру: допитливість, сміливість, доброзичливість, відповідальність тощо.


Сподобалась сторінка? Поділіться з друзями: