Іван Франко – біографія для дітей, цікаві факти із життя письменника.
27 серпня 1956 року у селі Нагуєвичі Дрогобицького повіту в Галичині у сім’ї відомого на всю округу коваля родився син – рудоволосий, ясноокий хлопчик. Мама називала його Ясьо. Дорослі не завжди могли задовольнити цікавість хлопчика, адже він просто засипав їх різноманітними «Як? Чому? Для чого?». Часто у відповідь хлопчина чув фразу: «Виростеш – про все дізнаєшся сам».
Ріс Івась товариським та працьовитим, любив природу. Від матері почув та запам’ятав багато пісень, успадкував любов до народної творчості. В шість років хлопчика віддають до школи у сусіднє село, звідти він переходить у так звану «нормальну» школу при монастирі у Дрогобичі, а ще пізніше – до Дрогобицької гімназії.
Іван Франко мав феноменальну пам’ять. Він за 10 днів навчився читати українською мовою, знав напам’ять майже всі твори Шевченка, а також міг практично дослівно переказати лише раз почуту від вчителя годинну лекцію.
Івась рано залишився сиротою Коли йому було 9 помер тато. У сім’ю прийшов вітчим, який все зробив, щоби хлопець продовжив навчання. У 16 років втратив маму, а вітчим одружився вдруге.
Серед однолітків виділявся умінням робити все швидко. Іван Франко швидко читав, швидко писав, умів швидко орієнтуватися в різноманітних ситуаціях. У липні 1877 року – перший арешт, потім другий, третій… У в’язниці до Франка ставилися дуже суворо. Він перебував у камері де було ще 17-20 розбійників, убивці, злодіїв і інших злочинців.
Все таки здобувши університетську освіту, Іван Франко їде до Відня, де здобуває ступінь доктора філософії. Мріяв працювати викладачем у Львівському університеті, але мрія не здійснилась через політичну «ненадійність».
Перші вірші письменника були надруковані у журналі «Друг», коли Іванові виповнилось 18.
Любив носити одяг темних кольорів, нешнуровані черевики і вишивану сорочку. Письменним був завзятим рибалкою, любив рибництво і піші прогулянки.
Мріяв про власний велосипед, але через бідність так і не зміг його купити.
Помер Іван Якович Франко у ніч з 27 на28 грудня 1916 року в повній самотині, адже не мав ні жінки, ні дітей. Він навіть не спромігся придбати на смерть одягу та взуття. Тому хоча б якусь одежину для письменника на смертному ложі випрошували у городян жінки-самарянки. Похований І. Франко на Личаківському кладовищі у Львові.