Звичай обманювати в день першого квітня існує майже в усій Европі й Азії. Початок цього звичаю губиться в сутінках старовини.
Індійці напередодні весняного рівнодення, що припадає на початок квітня за стародавнім літочисленням Вед, святкують — чи святкували — народження богині Сіти (або бога Шіви). Це свято називається у них «Голі» або «Голак».
Святкуючи «Голак», індійці влаштовували сценічні вистави, а в тих виставах обманювали один одного. Обманюючи, стародавні індійці вірили, що цим вони умиротворять своє божество.
У стародавніх жидів джерелом цього звичаю була ніби облудна розмова, яка поширилася в Іудеї після воскресіння Христа. Тіло Спасителя, як свідчить Матвій (XXVIII, 13), було вкрадене вночі з гробу його учнями. «Тоді жиди навчили народ і воїнів жартома обманювати і при цьому говорити: «Христос Воскрес!» Другий на це відповідав: «Перше квітня!», що значило — «неправда».
Римський ретор і філософ Апулей (ІІ-ге століття по Христі) першоквітневий обман виводив з римського свята на честь божества сміху — Risus. Це свято відбувалося на весні, коли дні робилися довші. Апулей пише: «Забави (ігри), які кожного року ми влаштовуємо на честь Сміху, завжди мають якунебудь нову вигадку. Ми — єдиний з усіх народів, що уласкавлюємо забавами, веселощами та жартами божество, яке називається Сміхом».
Ісляндські саги кажуть, що звичай обманювати в день першого квітня введений асами (богами) в пам’ять Скадеї, дочки Тіясса. Цей звичай дуже поширений у Данії, Швеції і Норвегії.
В Англії перше квітня — це день усіх дурнів («all fools day»). Обманутий в цей день називається квітневим дурнем (aprilfool). У Шотлядніі першоквітневий обман називається «гонити шуліку» («hunting the gowk»).
У французів обман у день першого квітня називається «квітневою рибою» — «poisson d’avril». Походить ця дивна назва ніби від того, що в день першого квітня втік із в’язниці Людовік ХІІ. Він перевдягнувся в одяг селянина і переплив річку, «як риба». Але таке пояснення викликає сумнів, бо звичай обманювати в день першого квітня значно старіший у Франції, ніж перша половина XVII століття, коли жив Людовік ХІІ (1610-1643). Деякі з дослідників уважають слово «poisson» зіпсутим «passion» — страждання і надають йому релігійного значення: страждання Ісуса Христа. Який це має стосунок до обману — невідомо.
У німців здавна існує звичай в день першого квітня посилати хлопця до сусідів чи знайомих, щоб він побачив або попросив те, чого не можна ані побачити, ані попросити. Наприклад: голос якогось птаха або свист диявола. Це у них називається «in den April schicken» (послати в квітень). Обманутий таким способом називається «Aprilnarr».
Походження цього звичаю пояснюється тим, що за середньовіччя в країнах Европи любили робити вистави сцен св. Письма. Зокрема на весні, напередодні Великодня, темою вистав були Страсті, а там водять Ісуса Христа від Кайяфи до Пілата, а від Пілата до Ірода. Це ніби дало підставу до виникнення німецької приповідки: «Jemanden von Pilatus zum Herodes schikken». Вживається ця приповідка тоді, як хочуть сказати: «Послати когось даремно».
У чехів і словаків кажуть: «Poslati koho s Aprilem». Цей же звичай відомий і в Польщі, і в Литві під назвою «Primaprilis». В цій назві є вказівка на римське походження цього звичаю, бож по-польськи «квєцєнь», а не апріль. Це дає підставу думати, що звичай обманювати на перше квітня прийшов до Европи з Риму разом з назвою місяця — «априль».
Якби ми мали більше відомостей про релігійні обряди дохристиянського періоду, нам було б легше встановити джерело — довідатися, звідкіля походить цей звичай. Більшість дослідників погоджується з тим, що обманювати в день першого квітня — поганський звичай, а до християнства він приплетений лише штучно.
У нас, в Україні серед сільського населення цей звичай зовсім невідомий. Міське населення його знає. Імовірно, до наших міст цей звичай принесли німці не раніше, як у XVII столітті. В наших фолкльорних матеріялах звичай обманювати в день першого квітня зовсім не занотований.